что такое локшина ягода
Склад лохини
Дослідження ягід лохини в хімічній лабораторії виявило, що найбільше корисних речовин міститься саме в шкірці.
Лохина містить в собі цілий калейдоскоп активних елементів:
Харчова цінність і калорійність лохини на 100 г продукту: білки
6,5 г; енергетична цінність
Своїм забарвленням лохина зобов’язана особливим пігментам, що містяться в шкірці, а запах зумовлюють ефірні олії.
Корисні властивості лохини
Лохину можна назвати рекордсменкою за вмістом заліза. Даний мікроелемент, що входить до складу ягоди, практично на 100% засвоюється організмом.
Також лохина є джерелом значної кількості вітаміну К1 (філлохіоніна), який бере участь в процесі згортання крові.
Серед всіх лісових ягід, лохина займає перше місце по вмісту пектинів. Цінність данної речовини в тому, що вона виводтть з організму радіоактивні метали та сприяє моториці кишківника, а також є джерелом живлення для кишкової мікрофлори.
Вчені з США досліджували лохину і з’ясували, що ця ягода уповільнює старіння клітин мозку і захищає організм від шкідливого впливу радіації.
У народній медицині чай з сушених ягід лохини п’ють при захворюваннях сечового міхура і як засіб від проносів. А відвар листя ягоди є хорошим відхаркувальним засобом.
Антоціани, що входять, до її складу перешкоджають ослабленню пам’яті і відновлюють її мнемонічну функцію.
Лохина є одним з найкращих профілактичних засобів проти онкологічних, серцево-судинних захворюваннях, а також хвороби Альцгеймера.
Її сік нормалізує обмін речовин і покращує самопочуття при застуді. Одна порція соку лохини в день поповнить добову норму вітамінів.
У лохині містяться каротиноїди, які при тривалому і регулярному вживанні ягоди в їжу сприятливо впливають на зорові функції. Ягоду корисно їсти при глаукомі та інших захворюваннях очей.
У лохині міститься магній, завдяки якому вона діє на організм як заспокійливе.
Ця смачна і корисна ягода зміцнює імунітет і заповнює запаси вітамінів в організмі. Вона корисна всім: дітям, дорослим, людям похилого віку, людям, ослабленим через хворобу.
Лохину рекомендується включати в раціон діабетикам. Вона не тільки покращує обмін речовин в тканинах, але і підсилює дію цукрознижуючих лікарських препаратів.
Ця блакитна ягідка виводить з організму шлаки і токсини. Вона сприятливим чином впливає на функції шлунково-кишкового тракту.
Відвари лохини корисно пити людям, із захворюваннями сечостатевої системи.
Свіжа ягода також широко застосовується завдяки своїм протимікробним властивостями. Її використовують як профілактичний засіб багатьох інфекційних захворювань, в числі яких дизентерія.
Також лохина допомагає при: ревматизмі, атеросклерозі, ентероколіті, гастриті, цинзі, ангіні, анемії, хворобах серця.
Читайте також: Магній: вміст в продуктах харчування та користь для організму.
Лохина в дієтології та кулінарії
Припаде до душі смачна дієтична лохина і людям, які ведуть боротьбу із зайвою вагою. Лохина посилює розщеплення жирів. До того ж вона низькокалорійна.Ягоди сприяють нормалізації роботи травної системи, зниження цукру в крові, усунення гнильних процесів в кишечнику, відновленню мікрофлори шлунково-кишкового тракту.
У ягодах практично немає цукрів, що робить плоди допустимим компонентом в раціоні хворих на цукровий діабет. З лохини готують: всілякі напої (соки, компоти, морси, киселі, квас, чай, лимонад); десерти (муси, желе, пюре); начинки для вареників, млинців, пирогів і випічки; салати; молочні та ягідно-фруктові коктейлі; соуси з медом для заправки салатів і десертних страв. Існують навіть дієтичні види випічки і солодощів з мінімальною кількістю цукру: шарлотка з лохиною і яблуками або пастила з пюре з малини і лохини.
Плоди відмінно поєднуються з наступними стравами і продуктами: усіма кашами; мюслями і сухими сніданками; молоком; вершками; кефіром, сметаною і йогуртом; ягодами (лісовими та садовими); кисло-солодкими фруктами.
Лохина живильна, сприяє швидкому насиченню і допомагає прискорити метаболізм, сприяючи розщепленню підшкірних шарів жирової тканини, тому найчастіше використовується в свіжому вигляді. Наприклад, жменя свіжих ягід на сніданок наповнить силами і енергією, а молочний або кисломолочний коктейль позбавить від почуття голоду.
Лохина входить в меню ягідних розвантажувальних днів і навіть просто при постійній присутності в раціоні сприяє схудненню і набуття стрункості.
Лохина в косметології
Цей компонент при додаванні в косметику по догляду за шкірою виконує ряд важливих завдань, таких як:
Шкода та протипоказання щодо вживання лохини
Крім того, надмірна кількість антиоксидантів також може завдати організму шкоди. В даному випадку вони будуть погіршувати відновлення м’язів після фізичної роботи або ж пригнічувати засвоєння кальцію та цинку.
Протипоказанням до вживання в їжу лохини є дискінезія жовчних шляхів.
Вагітним лохину потрібно вживати з обережністю і невеликими порціями. В іншому випадку ягода може спровокувати алергію.
Годуючим матусям вживати лохину не рекомендується або ж обережно малими порціями, оскільки вона може стати причиною діатезу у немовляти.
Як вибрати і зберігати лохину?
Дозрівають плоди лохини до кінця літа. Купуючи лохину, зверніть увагу, щоб вона була щільна, міцна, рівномірного забарвлення, суха і з сизим нальотом.
Лохина добре вбирає запахи, тому в обох випадках зберігати її потрібно, дотримуючись принципів товарного сусідства.
Допускається і сушка ягід, але в цьому випадку продукт придатний лише для варіння компотів і приготування ягідно-трав’яних чаїв.
Наверняка многие знают или просто когда-то слышали о такой ягоде, как голубика. Но много ли найдется тех, кто знал бы, что такое лохина? Что это за ягода и какое отношение имеет к голубике? Все очень просто. Это разное название одной и той же ягоды. Чаще всего лохиной ее называют жители Украины и областей, для которых украинский язык является родным. О полезных свойствах этого замечательного растения стоит узнать как можно больше, поскольку влияние его на здоровье человека сложно переоценить.
Описание
Это относительно небольшой кустарник: его средняя высота не превышает 1-1.5 метра. Имеет сизоватые листья яйцевидной формы. Мелкие бело-розовые цветочки появляются на ветках, когда зацветает лохина. Что это за ягода? Она имеет сине-черную окраску с налетом сизого цвета. Период цветения этого кустарника, как и сезон созревания плодов, растянут. В это время лохина, описание которой дано выше, подвергается сбору. Собирают ее по большей части в лечебных целях. Начинают сбор преимущественно в конце лета.
Распространение и особенности
Иногда голубику путают с черникой, поскольку внешне они похожи. Обе обильно растут на кустах, однако черника менее водянистая, слаще и мельче, чем лохина. Что это за ягода и в какой местности произрастает? В отличие от черники, предпочитающей тайгу, голубика встречается повсеместно. Собирают ее и в горах, на бедных, каменистых или заболоченных почвах. Кавказские горы, Алтай, леса, тундры, тайга, болота и заболоченные местности – везде найдет для себя места этот полезный плод. Все же более крупную ягоду собирают на хорошо освещенных территориях. Растение морозоустойчивое, поэтому отлично чувствует себя и в северных регионах. Плодоносить кустарник начинает на 11-18 году жизни, в зависимости от климатических условий. Живет это растение более 90 лет.
Ягода лохина, цена на которую колеблется от 150 до 800 рублей (в зависимости от региона, качества упаковки, места приобретения), имеет и другие названия. Иногда ее называют дурахой, дурнихой, пьяничкой и другими подобными словечками. Происходит это потому, что очень часто рядом с голубикой произрастает багульник, чьи листья и ветки содержат ядовитые эфирные масла. Если во время сбора ягоды в корзинку упадет багульниковый лист, может произойти отравление, иногда сильное, с потерей сознания.
Между тем северяне считают лохину нежной ягодой, ее сбор требует аккуратности, ее сложно собрать и сохранить, не повредив форму.
Состав
Как уже известно, богата полезными веществами лохина. Что это за ягоды с точки зрения пользы? В составе большое количество витаминов А, В1, В2, С, Р, РР, фенольных соединений, железа, кальция, сахаров, фосфора, органических кислот, пектиновых веществ, клетчатки. Удивительно, что практически весь этот набор содержится не только в плодах кустарника, но и в его листве.
Использование
Употребляют ее в различных видах, доступных фантазии собирателя: едят свежей, варят варенье, готовят компоты, муссы, пастилу, квасы, желе, вина, кисели, протирают с сахаром.
Очень хороши и замороженные ягоды лохины, тем более что процесс замерзания никак не влияет на полезные свойства продукта. Хранить ее в замороженном виде можно год и более. Чтобы ягоды не приобрели посторонних запахов, емкость для хранения должна герметично закрываться.
Польза
Голубика – очень полезный продукт. Повышает концентрацию внимания, имеет противосклеротическое, капилляроукрепляющее, противовоспалительное, жаропонижающее действие. Вот какие ягоды лохины!
Наблюдения за людьми, принимающими данную ягоду, показывают, что листья, как и сами плоды, способствуют снижению содержания сахара в крови. При энтероколитах, гастритах с пониженной кислотностью, циститах очень полезно принимать сок голубики или протертые ягоды.
В качестве слабительного используют отвар листьев кустарника. Кроме этого, большую пользу приносит этот отвар и при диабете, болезнях сердца или малокровии. При лихорадке, воспалении выделительной системы и простуде полезен напиток из ягоды.
Специалисты считают, что сок лохины самый полезный из всех. Он намного ценнее, чем даже напиток из граната. Дело в том, что сок голубики проявляет уникальные антиоксидантные свойства, и веществ этих в соке лохины в несколько раз больше, чем в соках любых других ягод.
Чтобы замедлить ослабление памяти, связанное с возрастными изменениями, необходимо выпивать около полулитра сока лохины.
Было обнаружено еще одно интересное свойство голубики – она содержит вещества, способствующие расцеплению жиров. Это делает ягоду незаменимой для желающих снизить вес. В этих целях ее можно употреблять в любом виде, полезно пить отвар листьев растения.
Противопоказания
Поговорку «все хорошо в меру» придумали словно специально для любителей использовать эту ягоду в лечебных целях. Дело в том, что огромное количество антиоксидантов, содержащихся в плодах и листьях кустарника, способно уменьшить поступление кислорода в мышцы. Это, в свою очередь, ведет к нарушению их работы.
Пищевая ценность
Калорийность лохины невысока – 39 ккал. В ста граммах ягоды содержится 1 г белков, 0.5 г жиров и 6.6 г углеводов.
Чтобы понять, что такое лохина, что это за ягода, описание ее внешнего вида знать недостаточно. Нужно начать употреблять в пищу этот ценный продукт, способный помочь нормализовать обмен веществ, снизить сахар в крови, помочь похудеть и улучшить общее состояние организма. Эта ягода еще и очень вкусная, поэтому оздоровление с ее помощью принесет не только пользу, но и удовольствие.
7 причин посадить лох
Добавление статьи в новую подборку
Гуми, или лох многоцветковый – относительно новая ягодная культура. Многие садоводы слышали о нем, но пока его выращивают редко. Чем привлекательно это растение, зачем его сажать на участке и как добиться хорошего урожая?
На садовых участках лох выращивают с декоративными целями – невысокий кустарник привлекателен серо-зелеными листьями, серебристыми снизу и ароматными цветками в форме колокольчиков. Но главное – крупные ягоды в крапинку, по вкусу похожие на вишню и смородину. И очень полезные!
Витаминные плоды
Лох многоцветковый, известный под названием гуми, в природе растет в Центральном Китае. Его издавна использует китайская традиционная медицина как общеукрепляющее и тонизирующее средство. Считается, что плоды помогают при сердечно-сосудистых заболевания, служат для профилактики склероза, рекомендуются при проблемах с кишечником и желудком как вяжущее и противовоспалительное средство. В народной медицине находят применение листья лоха, отвар из них принимают при простудных заболеваниях и кашле, припарки и примочки рекомендуют при ревматических и подагрических болях. Отвар корней применяют при лечении гнойных воспалений и кожного зуда.
Вторую родину лох обрел в Японии, там это растение считают плодом молодости и долголетия, его рекомендуют самым уязвимым – малышам и пожилым людям. На Востоке лох многоцветковый причисляют к нутрицевтикам – продуктам, которые приносят дополнительную пользу здоровью, могут предотвращать хронические болезни, поддерживать некоторые функции организма и увеличивать продолжительность жизни.
Современные исследования показали, что плоды лоха, обладающие приятным кисло-сладким вкусом, богаты витаминами, полифенолами, пигментами, минеральными веществами. В плодах (в мякоти и семенах) обнаружено исключительно высокое содержание аминокислот – всего их 17, из них 7 – незаменимых для человека. В природных формах обнаружено около 20 мг% витамина С и до 190 мг% каротина, а в новых сортах, созданных отечественными учеными, содержание витамина С выросло до 112 мг% (сорт Шикотан), каротиноидов – до 365 мг% (сорт Цунай).
Сладкие, с приятной легкой терпкостью ягоды, получили при дегустации оценку 5 баллов (сорта Кунашир, Парамушир, Цунай, Шикотан, Южный). Большинство сортов создано учеными Сахалинского НИИ сельского хозяйства, именно с этого дальневосточного острова лох многоцветковый начал распространяться в нашей стране.
Плоды лоха лучше всего съесть свежими, они созревают не одновременно, в июле – начале августа, удовольствие растянется на пару недель. Из них можно сделать компот, сок, соединить с другими ягодами в ассорти. При большом урожае плодов их удобно высушить, а зимой использовать для приготовления витаминных настоев.
Пластичность
Лох – неприхотливый, засухоустойчивый кустарник высотой 1,5-2 м, с раскидистой или пирамидальной кроной, может расти даже в полутени, на бедных почвах. Это весьма пластичное растение, легко приспосабливается к различным условиям, разным типам почвы. Лох относительно морозостоек, его рекомендуют выращивать с 4 по 9 зону. Однако для получения достойных урожаев (до 6-8 кг с куста), ему требуется обеспечить благоприятное место – солнечное, хорошо прогреваемое, защищенное от холодного ветра, с плодородной рыхлой почвой без застоя воды. Лох неплохо отзывается на внесение полного минерального удобрения, золы, но может расти и без подкормок.
Корни у лоха поверхностные, мочковатые, находятся в проекции кроны, углубляются на 40-50 см. Растение относится к группе азотфиксирующих, на его корнях находятся клубеньки с бактериями, которые способны усваивать атмосферный азот.
Сажать лох лучше весной, в посадочную яму достаточно добавить перегной, дерновую землю и песок в равных количествах, а также комплексные удобрения 200-300 г. Удобрения тщательно перемешайте с почвой, чтобы они не контактировали с корнями. В дальнейшем достаточно пропалывать и неглубоко рыхлить почву вокруг кустов, периодически давать весеннюю подкормку
Самоплодность
Большое преимущество лоха многоцветкового – высокая степень самоплодности, т.е., посадив в саду всего один куст, вы в любом случае получите урожай. Но если хочется изобилия, то стоит создать группу из 2-3-х кустов для лучшего опыления. Обычно это компактные растения, они не дают обильной поросли и не распространяются по всему саду, в отличие от дальней родственницы – облепихи. Обоеполые, трубчатые, кремово-белые цветки лоха появляются в середине мая, они легко переносят небольшие заморозки, обладают приятным ароматом и привлекают пчел. Овальные или продолговатые плоды массой 1,5-2 г висят на длинных плодоножках, они могут сохранять на верхушке остатки венчика.
Скороплодность
Важная особенность растения – способность формировать цветковые почки и плодоносить в течение одного года. Растение скороплодное, первые цветки появляются уже на укоренных черенках, но полный урожай куст демонстрирует на 5-6-й год. Кисло-сладкие, с незначительной терпкостью плоды к моменту созревания становятся сладкими, их вкус кому-то напоминает сложную комбинацию вишни, смородины и черемухи, для других он похож на кизил.
Жизнеспособность и долговечность
Великолепная восстановительная способность лоха полностью компенсирует основную проблему при выращивании – недостаточную зимостойкость. Кустарник хорошо зимует только под покровом снега, нижняя часть растения стабильно остается неповрежденной. Перед наступлением зимы листья не всегда опадают, и древесина может не вызреть, поэтому побеги лоха выше уровня снежного покрова обычно подмерзают. В теплые зимы кустарник зимует без проблем, а за десятилетия наблюдений в условиях Москвы (ГБС РАН) растения ни разу не погибли. Лох отлично восстанавливается, побеги отрастают на высоту от 40 до 140 см, ежегодно появляется около 10 новых побегов. Кустарник долговечный, может расти на одном месте не менее 20 лет.
Избежать зимних повреждений можно, если в конце лета пригнуть частично одревесневшие побеги к земле и зафиксировать их у основания шпильками, или привязать к кольям, чтобы получилась форма стланца. Слой снега обеспечит хорошую защиту. Укладывать побеги не землю не стоит, а если они прикасаются к почве, лучше подстелить лапник или доски. Укрывать куст пленкой наглухо, без отверстий для проветривания, нежелательно, под ней растение пострадает от выпревания. Если грозит бесснежная зима, можно присыпать кусты сухими листьями, а сверху накрыть лутрасилом и пленкой. Не пригибайте лох поздней осенью, т.к. побеги легко сломать.
По собственному опыту можем заметить, что за 15 лет выращивания в Подмосковье без укрытия и практически без ухода, у нас редко случались подмерзания лоха, урожай в эти годы был только на нижней части куста, но растения сохранились и отлично восстанавливались.
Легкость размножения
twitter.com / Riel Manriquez
Кустарник легко поддается размножению семенами и вегетативным способом. Семенное размножение не представляет труда, под кустами можно периодически обнаружить самосев. Лучше всего посеять свежесобранные семена, извлеченные из полностью созревших плодов. Семена лоха – удлиненные, веретеновидные косточки, покрытые продольными бороздками. При хранении они очень быстро теряют всхожесть. Отмойте семена от мякоти, подсушите и храните в прохладном месте, периодически проверяя, чтобы семена не заплесневели. Осенью посейте семена на разводочную грядку с рыхлой почвой. На следующий год к концу сезона отберите лучшие сеянцы и пересадите на доращивание или высадите на постоянное место. Сеянцы не сохраняют свойства материнского растения, но всегда можно отобрать наиболее удачные экземпляры.
У лоха хорошо укореняются зеленые черенки, взятые с кустов в середине июня, когда прирост составляет около 20-30 см. Нарежьте черенки с 2-4 листочками, обработайте любым доступным стимулятором корнеобразования, посадите в песок или смесь торфа и песка на расстоянии 5-7 см друг от друга. Грядку с черенками накройте пленкой, регулярно поливайте и периодически увлажняйте воздух опрыскиванием, создавая эффект тумана. К осени черенки образуют несколько корешков. Зимой грядку обязательно укройте сухими листьями или лапником. Если черенки укореняли в ящике или в контейнерах, прикопайте их на глубину 15-20 см и присыпьте сухим листом, накройте рубероидом, досками. Весной черенки посадите на доращивание, а на следующий год высадите на постоянное место.
Куст можно размножить отводками, если весной уложить побеги в бороздки глубиной 10-15 см. Выберите удачные нижние ветки. Сделайте несколько надрезов коры, обработайте эти участки стимулятором корнеобразования, уложите и закрепите побеги так, чтобы верхушка оставалась над землей. Засыпьте центральную часть побега рыхлой почвой, регулярно поливайте. К концу сезона или на следующий год можно откопать отводок и отделить его от материнского растения.
Декоративность
Гуми сорта Sweet Scarlet. Фото с сайта cornusmas.eu
Лох – необыкновенно привлекательное растение. Весной при появлении ароматных, изящных, белых цветков кустарник окружает множество насекомых. Летом растение густо покрыто эллиптическими листьями, светло-зелеными сверху и серебристо-белыми с нижней стороны, что создает струящийся и переливающийся эффект на ветру. В пору созревания куст усыпан продолговатыми плодами длиной до 1,5 см на очень длинных плодоножках. Плоды меняют окраску от зеленой и желтой до ярко-красной, кожица покрыта серебристыми крапинками.
Садоводы сажают лох в качестве бордюра, он хорошо поддается стрижке. Плоды образуются на всей длине побега, поэтому урожай в стриженом бордюре может быть вполне приличный. Зная примерную высоту снега в вашей местности, можно поддерживать такую же высоту растений, чтобы сохранять побеги и постоянно получать ценные плоды.
Небольшой проблемой может стать околюченность побегов лоха. Колючки редкие, но прочные и достаточно острые. При сборе ягод старайтесь защитить руки. Современные сорта отличаются небольшим количеством колючек.
Куст лоха не займет много места на участке и не потребует дополнительных хлопот, а вы, подобно мудрым жителям Востока, сможете каждый год лакомится ценными плодами и добавлять себе молодости и долголетия.
Лохина что это за ягода на русском
Наверняка многие знают или просто когда-то слышали о такой ягоде, как голубика. Но много ли найдется тех, кто знал бы, что такое лохина? Что это за ягода и какое отношение имеет к голубике? Все очень просто. Это разное название одной и той же ягоды. Чаще всего лохиной ее называют жители Украины и областей, для которых украинский язык является родным. О полезных свойствах этого замечательного растения стоит узнать как можно больше, поскольку влияние его на здоровье человека сложно переоценить.
Описание
Это относительно небольшой кустарник: его средняя высота не превышает 1-1.5 метра. Имеет сизоватые листья яйцевидной формы. Мелкие бело-розовые цветочки появляются на ветках, когда зацветает лохина. Что это за ягода? Она имеет сине-черную окраску с налетом сизого цвета. Период цветения этого кустарника, как и сезон созревания плодов, растянут. В это время лохина, описание которой дано выше, подвергается сбору. Собирают ее по большей части в лечебных целях. Начинают сбор преимущественно в конце лета.
Распространение и особенности
Иногда голубику путают с черникой, поскольку внешне они похожи. Обе обильно растут на кустах, однако черника менее водянистая, слаще и мельче, чем лохина. Что это за ягода и в какой местности произрастает? В отличие от черники, предпочитающей тайгу, голубика встречается повсеместно. Собирают ее и в горах, на бедных, каменистых или заболоченных почвах. Кавказские горы, Алтай, леса, тундры, тайга, болота и заболоченные местности – везде найдет для себя места этот полезный плод. Все же более крупную ягоду собирают на хорошо освещенных территориях. Растение морозоустойчивое, поэтому отлично чувствует себя и в северных регионах. Плодоносить кустарник начинает на 11-18 году жизни, в зависимости от климатических условий. Живет это растение более 90 лет.
Ягода лохина, цена на которую колеблется от 150 до 800 рублей (в зависимости от региона, качества упаковки, места приобретения), имеет и другие названия. Иногда ее называют дурахой, дурнихой, пьяничкой и другими подобными словечками. Происходит это потому, что очень часто рядом с голубикой произрастает багульник, чьи листья и ветки содержат ядовитые эфирные масла. Если во время сбора ягоды в корзинку упадет багульниковый лист, может произойти отравление, иногда сильное, с потерей сознания.
Между тем северяне считают лохину нежной ягодой, ее сбор требует аккуратности, ее сложно собрать и сохранить, не повредив форму.
Состав
Как уже известно, богата полезными веществами лохина. Что это за ягоды с точки зрения пользы? В составе большое количество витаминов А, В1, В2, С, Р, РР, фенольных соединений, железа, кальция, сахаров, фосфора, органических кислот, пектиновых веществ, клетчатки. Удивительно, что практически весь этот набор содержится не только в плодах кустарника, но и в его листве.
Использование
Употребляют ее в различных видах, доступных фантазии собирателя: едят свежей, варят варенье, готовят компоты, муссы, пастилу, квасы, желе, вина, кисели, протирают с сахаром.
Очень хороши и замороженные ягоды лохины, тем более что процесс замерзания никак не влияет на полезные свойства продукта. Хранить ее в замороженном виде можно год и более. Чтобы ягоды не приобрели посторонних запахов, емкость для хранения должна герметично закрываться.
Польза
Голубика – очень полезный продукт. Повышает концентрацию внимания, имеет противосклеротическое, капилляроукрепляющее, противовоспалительное, жаропонижающее действие. Вот какие ягоды лохины!
Наблюдения за людьми, принимающими данную ягоду, показывают, что листья, как и сами плоды, способствуют снижению содержания сахара в крови. При энтероколитах, гастритах с пониженной кислотностью, циститах очень полезно принимать сок голубики или протертые ягоды.
В качестве слабительного используют отвар листьев кустарника. Кроме этого, большую пользу приносит этот отвар и при диабете, болезнях сердца или малокровии. При лихорадке, воспалении выделительной системы и простуде полезен напиток из ягоды.
Специалисты считают, что сок лохины самый полезный из всех. Он намного ценнее, чем даже напиток из граната. Дело в том, что сок голубики проявляет уникальные антиоксидантные свойства, и веществ этих в соке лохины в несколько раз больше, чем в соках любых других ягод.
Чтобы замедлить ослабление памяти, связанное с возрастными изменениями, необходимо выпивать около полулитра сока лохины.
Было обнаружено еще одно интересное свойство голубики – она содержит вещества, способствующие расцеплению жиров. Это делает ягоду незаменимой для желающих снизить вес. В этих целях ее можно употреблять в любом виде, полезно пить отвар листьев растения.
Противопоказания
Поговорку «все хорошо в меру» придумали словно специально для любителей использовать эту ягоду в лечебных целях. Дело в том, что огромное количество антиоксидантов, содержащихся в плодах и листьях кустарника, способно уменьшить поступление кислорода в мышцы. Это, в свою очередь, ведет к нарушению их работы.
Пищевая ценность
Калорийность лохины невысока – 39 ккал. В ста граммах ягоды содержится 1 г белков, 0.5 г жиров и 6.6 г углеводов.
Чтобы понять, что такое лохина, что это за ягода, описание ее внешнего вида знать недостаточно. Нужно начать употреблять в пищу этот ценный продукт, способный помочь нормализовать обмен веществ, снизить сахар в крови, помочь похудеть и улучшить общее состояние организма. Эта ягода еще и очень вкусная, поэтому оздоровление с ее помощью принесет не только пользу, но и удовольствие.
Лохина – цінна лікувальна ягода, що виростає переважно в болотистій місцевості. Зривати її потрібно дуже акуратно, оскільки ягода ніжна і її легко пошкодити. З цієї ж причини в свіжому вигляді лохина практично не зберігається. Її заморожують, сушать або переробляють в різні заготовки. Але користь при цьому абсолютно не зникає. Так що ж такого корисного містить в собі лохина та чи є шкода для організму від її вживання? Давайте дізнаємося!
Склад лохини
Дослідження ягід лохини в хімічній лабораторії виявило, що найбільше корисних речовин міститься саме в шкірці.
Лохина містить в собі цілий калейдоскоп активних елементів:
Харчова цінність і калорійність лохини на 100 г продукту: білки
6,5 г; енергетична цінність
Своїм забарвленням лохина зобов’язана особливим пігментам, що містяться в шкірці, а запах зумовлюють ефірні олії.
Корисні властивості лохини
Лохина – справжня скарбниця вітамінів, мікроелементів і біологічно активних речовин, що відповідають за правильне функціонування людського організму. Не дарма народи Півночі обов’язково включають цю ягоду в свій раціон.
Лохину можна назвати рекордсменкою за вмістом заліза. Даний мікроелемент, що входить до складу ягоди, практично на 100% засвоюється організмом.
Також лохина є джерелом значної кількості вітаміну К1 (філлохіоніна), який бере участь в процесі згортання крові.
Багата ягода і фенольними сполуками – фізіологічно активними речовинами, які зміцнюють капіляри і затримують вітамін С в організмі (заощаджуючи його витрати).
Серед всіх лісових ягід, лохина займає перше місце по вмісту пектинів. Цінність данної речовини в тому, що вона виводтть з організму радіоактивні метали та сприяє моториці кишківника, а також є джерелом живлення для кишкової мікрофлори.
Вчені з США досліджували лохину і з’ясували, що ця ягода уповільнює старіння клітин мозку і захищає організм від шкідливого впливу радіації.
У народній медицині чай з сушених ягід лохини п’ють при захворюваннях сечового міхура і як засіб від проносів. А відвар листя ягоди є хорошим відхаркувальним засобом.
Антоціани, що входять, до її складу перешкоджають ослабленню пам’яті і відновлюють її мнемонічну функцію.
Лохина є одним з найкращих профілактичних засобів проти онкологічних, серцево-судинних захворюваннях, а також хвороби Альцгеймера.
Її сік нормалізує обмін речовин і покращує самопочуття при застуді. Одна порція соку лохини в день поповнить добову норму вітамінів.
У лохині містяться каротиноїди, які при тривалому і регулярному вживанні ягоди в їжу сприятливо впливають на зорові функції. Ягоду корисно їсти при глаукомі та інших захворюваннях очей.
У лохині міститься магній, завдяки якому вона діє на організм як заспокійливе.
Ця смачна і корисна ягода зміцнює імунітет і заповнює запаси вітамінів в організмі. Вона корисна всім: дітям, дорослим, людям похилого віку, людям, ослабленим через хворобу.
Лохину рекомендується включати в раціон діабетикам. Вона не тільки покращує обмін речовин в тканинах, але і підсилює дію цукрознижуючих лікарських препаратів.
Ця блакитна ягідка виводить з організму шлаки і токсини. Вона сприятливим чином впливає на функції шлунково-кишкового тракту.
Сік лохини – джерело природних антиоксидантів. Він тонізує і зміцнює організм.
Відвари лохини корисно пити людям, із захворюваннями сечостатевої системи.
Свіжа ягода також широко застосовується завдяки своїм протимікробним властивостями. Її використовують як профілактичний засіб багатьох інфекційних захворювань, в числі яких дизентерія.
Також лохина допомагає при: ревматизмі, атеросклерозі, ентероколіті, гастриті, цинзі, ангіні, анемії, хворобах серця.
Читайте також: Магній: вміст в продуктах харчування та користь для організму.
Лохина в дієтології та кулінарії
Припаде до душі смачна дієтична лохина і людям, які ведуть боротьбу із зайвою вагою. Лохина посилює розщеплення жирів. До того ж вона низькокалорійна.Ягоди сприяють нормалізації роботи травної системи, зниження цукру в крові, усунення гнильних процесів в кишечнику, відновленню мікрофлори шлунково-кишкового тракту.
У ягодах практично немає цукрів, що робить плоди допустимим компонентом в раціоні хворих на цукровий діабет. З лохини готують: всілякі напої (соки, компоти, морси, киселі, квас, чай, лимонад); десерти (муси, желе, пюре); начинки для вареників, млинців, пирогів і випічки; салати; молочні та ягідно-фруктові коктейлі; соуси з медом для заправки салатів і десертних страв. Існують навіть дієтичні види випічки і солодощів з мінімальною кількістю цукру: шарлотка з лохиною і яблуками або пастила з пюре з малини і лохини.
Плоди відмінно поєднуються з наступними стравами і продуктами: усіма кашами; мюслями і сухими сніданками; молоком; вершками; кефіром, сметаною і йогуртом; ягодами (лісовими та садовими); кисло-солодкими фруктами.
Лохина живильна, сприяє швидкому насиченню і допомагає прискорити метаболізм, сприяючи розщепленню підшкірних шарів жирової тканини, тому найчастіше використовується в свіжому вигляді. Наприклад, жменя свіжих ягід на сніданок наповнить силами і енергією, а молочний або кисломолочний коктейль позбавить від почуття голоду.
Лохина входить в меню ягідних розвантажувальних днів і навіть просто при постійній присутності в раціоні сприяє схудненню і набуття стрункості.
Лохина в косметології
Лохина – цінна лісова ягода, яка приносить нам користь не тільки як десерт або дієтична добавка, але і як косметичний компонент. Ця ягода – потужний природний антиоксидант, здатний захистити шкіру від різноманітних факторів, починаючи від процесів природного старіння і закінчуючи шкодою від екологічних стресів. Екстракт ягід лохини застосовується в засобах гігієни для поліпшення або посилення аромату.
Цей компонент при додаванні в косметику по догляду за шкірою виконує ряд важливих завдань, таких як:
Лохина – це безпечний натуральний інгредієнт, він нетоксичний і не викликає почервоніння шкіри.
Шкода та протипоказання щодо вживання лохини
Крім того, надмірна кількість антиоксидантів також може завдати організму шкоди. В даному випадку вони будуть погіршувати відновлення м’язів після фізичної роботи або ж пригнічувати засвоєння кальцію та цинку.
Протипоказанням до вживання в їжу лохини є дискінезія жовчних шляхів.
Вагітним лохину потрібно вживати з обережністю і невеликими порціями. В іншому випадку ягода може спровокувати алергію.
Годуючим матусям вживати лохину не рекомендується або ж обережно малими порціями, оскільки вона може стати причиною діатезу у немовляти.
Як вибрати і зберігати лохину?
Дозрівають плоди лохини до кінця літа. Купуючи лохину, зверніть увагу, щоб вона була щільна, міцна, рівномірного забарвлення, суха і з сизим нальотом.
Залежно від місця зростання і ступеня стиглості смак може варіюватися від солодкого до кислого. Перезрілі серпневі ягоди більш кислі, а липневі – солодкі.
Свіжа лохина зберігається в холодильнику до двох тижнів, заморожена – до року. Морозити ягоди потрібно, попередньо вимивши і обсушивши їх, а свіжі плоди досить просто перебрати від сміття.
Лохина добре вбирає запахи, тому в обох випадках зберігати її потрібно, дотримуючись принципів товарного сусідства.
Допускається і сушка ягід, але в цьому випадку продукт придатний лише для варіння компотів і приготування ягідно-трав’яних чаїв.
Ну що, переконалися, що лохина – це не просто смачна ягода, але і набір великої кількості поживних та корисних речовин? Якщо так, то вживайте на здоров’я, але з розумом. Будьте здорові!
| Лохина |
|---|
 |
| Біологічна класифікація |
| Царство: | Рослини |
| — | Angiosperms |
| — | Eudicots |
| — | Asterids |
| Ряд: | Ericales |
| Родина: | Ericaceae |
| Рід: | Vaccinium |
| Sectio: | Cyanococcus Rydb. |
Лохи́на — ягоди, забарвлені в колір індиго з сизуватим нальотом. Рослина відноситься до розділу Cyanococcus роду Vaccinium. Тривалий час чорниця була відома як «Європейська лохина», оскільки лохина не вирощувалася в Європі до 1930-х років. Відрізнити лохину від схожої на вигляд чорниці легко, розрізавши ягоду навпіл. У лохини світло-зелена середина, в той час як у чорниці червона або фіолетова. На відміну від чорниці, ягоди лохини ніжніші на смак.
Лохина росте на кущах від 10 см до 4 м заввишки. У виробництві нижчі кущі лохини мають назву «лохина низькоросла» або ж «лохина дика». Високі кущі відомі як «лохина високоросла».
Зміст
Вирощування [ ред. | ред. код ]
Росте рослина у волинських лісах невеликими кущами на торфовиськах, часто поміж чорницею. Ягоди чорно-сизі, вдвічі більші за чорниці та ніжніші на смак. Лохину, зазвичай, збирали вручну. Сучасні фермери використовують механічні комбайни, які збирають ягоди з високих кущів. Наразі розробляють комбайни для збору дикої, низькорослої лохини. Ягоди достигають у період з травня по серпень. Кущі починають плодоносити на третій рік. Період збору ягід триває з кінця червня до кінця серпня. Спочатку рослина дає кілька ягід, а згодом урожай з кожним роком зростає. Лохина плодоносить до 30 років.
Особливості [ ред. | ред. код ]
Найголовнішою «особливістю» лохини, мабуть, можна назвати її належність до родини Вересові. Як і інші його представники, лохина не росте на лужних ґрунтах і віддає перевагу відверто кислому середовищу (pH 3,8—5,5, не вище). Багато дослідників вважають, що цю властивість вересові набули виключно через наявність мікоризи (симбіозу коренів рослин з грибами): їх мичкувата коренева система не має тонких всмоктуючих волосків, зате тісно обплетена грибними нитками. Гриби не тільки підживлюються продуктами життєдіяльності чагарників, а й виконують для них роль переносника-постачальника поживних речовин із ґрунту, а в лужному середовищі і в добре обробленій (окультуреній) землі мікориза перестає повноцінно працювати і гине. Деякі садівники вважають, що роль грибів у вирощуванні лохини сильно перебільшена, що рослина при регулярних підгодівлях просто зобов’язана нормально розвиватися і плодоносити. Однак, практика показує, що саме наявність мікоризи робить цей чагарник стійкішим до кореневої гнилі та хвороб, і при правильній агротехніці (обов’язковому виконанні вимог до освітлення, складу ґрунту та його вологості) він потребує менше уваги.
Використання [ ред. | ред. код ]
Лохина продається як свіжою, так і замороженою. Також її можна зустріти у вигляді пюре, соків, засушених ягід. Її використовують для приготування желе, джемів, пирогів, мафінів, снеків та злакових батончиків. До складу джему з лохини входять ягоди лохини, цукор, вода та пектин. З лохини також роблять вино. На жаль, багато людей не можуть оцінити всі переваги лохини через високу вартість ягід в Україні. В Америці лохина вважається однією з найперспективніших ягід через невимогливість у вирощуванні і смакові властивості.
Корисні властивості [ ред. | ред. код ]
Лохина вважається дієтичним продуктом. Її ягоди складаються на 88 % з води, 7,9 % — цукру, 1,1 % — білків, 1,4 % — органічних кислот, 1,2 % — клітковини і 0,3 % — дубильних речовин і пектинів. Лохина корисна майбутнім мамам як джерело фолієвої кислоти, необхідної для правильного розвитку плоду, зокрема системи кровотворення. Ягоди містять багато антиоксидантів, що запобігають розвитку онкологічних, серцево-судинних, очних, шкірних захворювань. Також лохина є низькоалергенною ягодою. Її можна вживати навіть маленьким дітям.