что такое млин по украински
Что такое млин по украински
Смотреть что такое «млин» в других словарях:
млин — сущ., кол во синонимов: 1 • блин (24) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
млин — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
млин — (споруда, у якій розмелюють зерно на борошно); ступак (кінний); вітряк (вітряний); напарошений вітряк (з натягнутим полотном на крилах); коречник, корчак (з наливним колесом); вешняк (водяний, що працює у повідь); плавак (наплавний, похідний);… … Словник синонімів української мови
млин — а/, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії … Український тлумачний словник
млин — Споруда для розмелювання зерна. У старовину М. споруджувалися водяними, вітряними (докл. див. вітряки) і земляними (докл. див. топтак). Водяні в Україні існували двох типів: наплавні й стаціонарні. Перші зводили на великих річках, розміщуючи їх… … Архітектура і монументальне мистецтво
Млинів — іменник чоловічого роду місто в Україні … Орфографічний словник української мови
Млинівці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
млин — [5/1] Видоизменённое «блин!» Ругательство, более приличный заменитель нецензурного слова. Молодежный сленг … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
млинівка — іменник жіночого роду діал … Орфографічний словник української мови
млинівка — и, ж., діал. Канал, яким іде вода з річки до млина … Український тлумачний словник
Что такое млин по украински
МЛИН, а́, ч.
Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії.
Порожній млин і без вітру меле (прислів’я);
Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (І. Нечуй-Левицький);
За городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (А. Головко);
* У порівн. [Вітровий:] У нього язик, як млин, нікому слова не дасть сказати. (О. Корнійчук).
◇ Ли́ти во́ду на млин див. ли́ти ;
(1) Моло́ти язико́м, ні́би млин (д) див. моло́ти;
Язи́к як ло́патень (лопа́та, помело́, млин) див. язи́к ;
(2) Як млин ме́ле, зі сл. говори́ти, тарато́рити і под., зневажл. – не думаючи, не розбираючись, швидко, беззмістовно і т. ін.
Смотреть что такое МЛИН в других словарях:
млин (зменшені — млино́к, млино́чок) — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії; першою такою спорудою були ручні жо́рна (див.); «воловий млин» згадується в середині XVIст.; перші водяні млини в Україні згадуються в XIVст.; вітряки́ (див.) з’являються в Україні в XVIст.; у народі казали, що «млинок — Божий дарок», бо вірили, що Бог зробив млин, щоб допомогти людям молоти зерно, а чорт — тартак; традиційний об’єкт образного переосмислення, тому кажуть: «Без води млин не меле», «Вода на мій млин», «Лити воду на млин», «Добрий млин усе змеле», «Порожній млин і без вітру меле»; здавна млин пов’язують з нечистою силою, тому кажуть: «Це млин тільки чортам табак молоти»; жартують: «Був та нема та й поїхав до млина». Є у млині, та не в мене (прислів’я); Не тоді до млина, коли вітру нема (М. Номис); На річечці якійсь маленькій Стояв собі шинок (Є. Гребінка); Млиночок — всьому віночок (М. Номис). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 371. смотреть
Споруда для розмелювання зерна. У старовину М. споруджувалися водяними, вітряними (докл. див. вітряк) і земляними (докл. див. топтак). Водяні в Україні існували двох типів: наплавні й стаціонарні. Перші зводили на великих річках, розміщуючи їх на човнах. У стаціонарних М. оберталось закріплене на горизонтальному валу колесо-привод, надаючи енергію механізму для розмелювання зерна. Через влаштування пристроїв з нижнім і верхнім боєм спостерігалось два підтипи. У М. з нижнім боєм використовувалась природна течія річки, з верхнім — вода по жолобах подавалась зверху, падала на лопати-ковші, обертаючи колесо-привід. Загалом водяні М. відзначались надзвичайним розмаїттям конструктивних вирішень і зовнішнього вигляду. Крім означених стаціонарних існували: млини ладейні — плавучі, влаштовані на човнах («ладьях» — російською мовою); млини мутовки — найпростішої конструкції, оскільки колесо і жорно закріплялись на загальному вертикальному валі. смотреть
млин 1. млин◊ диявольський млин іст. місце на Личакові, якому приписували присутність диявола: На Личаківській горі, де тепер парк, стояла руїна, звана “диявольським млином”. Якийсь промисловець хотів використати личаківські вітри й побудував тут із каміння й цегли вітряк. Але вітер ламав все крила, і власник скоро відрікся від свого млина, залишився порожній будинок, і личаков’яни бачили в ньому диявольську оселю. Це місце 1884 року почали засаджувати деревами – смереками, соснами, березою, й так з часом виріс гарний Личаківський парк (Крип’якевич)||чортів млин ◊ чортів млин = дия́вольський млин ♦ млин без води́ не ме́ле про життя без достатку (Франко) 2. вул. слідство (ст) ◊ бра́ти до мли́на вул., злод. видати спільника; втягнути у слідство (ст)|| = всипати. смотреть
МЛИН, а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (Укр.. присл. 1955, 187); Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (Н.-Лев., І, 1956, 51); За городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (Головко, II, 1957, 18); * У порівн. [Вітровий:] У нього язик, як млин, нікому слова не дасть сказати… (Корн., II, 1955, 214). ◊ Ли́ти во́ду на млин чий див. ли́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 764. смотреть
Бувай здоров, коли змолов, а як іще ні, то сиди в млині.Коли зробив своє діло, то забирайся і не заваджай, а як ні, то зажди.Вода на мій млин.Мені це н. смотреть
МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стої. смотреть
Вітряк, вітрячок, драчка, жорна (ручні), млинарня, млинок, кормилюд (у загадці), круподерня, крупорушка, плавак (водяний млин)Фразеологічні синоніми: в. смотреть
млин «мельница», зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. мли̏н, словен. mlȋn, чеш. mlýn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. смотреть
Mill, grist millводяний млин — watermillмлин-вітряк — windmillце вода на наш млин перен. — it brings grist to our mill
«мельница», зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. млин, словен. mlin, чеш. mlyn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. myn.Заимств. из д.-в.-н. mulin или из источника последнего – народнолат. molinum; см. Мейе, МSl 14, 373; Решетар, AfslPh 36, 541; Мi. ЕW 186. смотреть
імен. чол. родумельница сущ. жен. рода
-а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії.
(ручний) жорна; (вітряний) вітряк; (водяний, з наливним колом) з. коречний млин, коречник, корчак, (що діє лише весною) з. вешняк; (на крупи) драч, крупорушка, круподерня; млинок. смотреть
Что такое млин по украински
МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стоїть млин з чорними колесами (І. Нечуй-Левицький); Відколи пам’ятаю себе, я люблю вітряки, люблю посвист їхніх крил, гудіння млинових жорен (М. Стельмах); Дме патлатий у трубу, надувся, топчеться ногами, як коняка в топчаку (С. Васильченко).
Смотреть что такое МЛИН в других словарях:
МЛИН, а́, ч.Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії.Порожній млин і без вітру меле (прислів’я);Вод. смотреть
млин (зменшені — млино́к, млино́чок) — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії; першою такою спорудою були ручні жо́рна (див.); «воловий млин» згадується в середині XVIст.; перші водяні млини в Україні згадуються в XIVст.; вітряки́ (див.) з’являються в Україні в XVIст.; у народі казали, що «млинок — Божий дарок», бо вірили, що Бог зробив млин, щоб допомогти людям молоти зерно, а чорт — тартак; традиційний об’єкт образного переосмислення, тому кажуть: «Без води млин не меле», «Вода на мій млин», «Лити воду на млин», «Добрий млин усе змеле», «Порожній млин і без вітру меле»; здавна млин пов’язують з нечистою силою, тому кажуть: «Це млин тільки чортам табак молоти»; жартують: «Був та нема та й поїхав до млина». Є у млині, та не в мене (прислів’я); Не тоді до млина, коли вітру нема (М. Номис); На річечці якійсь маленькій Стояв собі шинок (Є. Гребінка); Млиночок — всьому віночок (М. Номис). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 371. смотреть
Споруда для розмелювання зерна. У старовину М. споруджувалися водяними, вітряними (докл. див. вітряк) і земляними (докл. див. топтак). Водяні в Україні існували двох типів: наплавні й стаціонарні. Перші зводили на великих річках, розміщуючи їх на човнах. У стаціонарних М. оберталось закріплене на горизонтальному валу колесо-привод, надаючи енергію механізму для розмелювання зерна. Через влаштування пристроїв з нижнім і верхнім боєм спостерігалось два підтипи. У М. з нижнім боєм використовувалась природна течія річки, з верхнім — вода по жолобах подавалась зверху, падала на лопати-ковші, обертаючи колесо-привід. Загалом водяні М. відзначались надзвичайним розмаїттям конструктивних вирішень і зовнішнього вигляду. Крім означених стаціонарних існували: млини ладейні — плавучі, влаштовані на човнах («ладьях» — російською мовою); млини мутовки — найпростішої конструкції, оскільки колесо і жорно закріплялись на загальному вертикальному валі. смотреть
млин 1. млин◊ диявольський млин іст. місце на Личакові, якому приписували присутність диявола: На Личаківській горі, де тепер парк, стояла руїна, звана “диявольським млином”. Якийсь промисловець хотів використати личаківські вітри й побудував тут із каміння й цегли вітряк. Але вітер ламав все крила, і власник скоро відрікся від свого млина, залишився порожній будинок, і личаков’яни бачили в ньому диявольську оселю. Це місце 1884 року почали засаджувати деревами – смереками, соснами, березою, й так з часом виріс гарний Личаківський парк (Крип’якевич)||чортів млин ◊ чортів млин = дия́вольський млин ♦ млин без води́ не ме́ле про життя без достатку (Франко) 2. вул. слідство (ст) ◊ бра́ти до мли́на вул., злод. видати спільника; втягнути у слідство (ст)|| = всипати. смотреть
МЛИН, а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (Укр.. присл. 1955, 187); Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (Н.-Лев., І, 1956, 51); За городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (Головко, II, 1957, 18); * У порівн. [Вітровий:] У нього язик, як млин, нікому слова не дасть сказати… (Корн., II, 1955, 214). ◊ Ли́ти во́ду на млин чий див. ли́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 764. смотреть
Бувай здоров, коли змолов, а як іще ні, то сиди в млині.Коли зробив своє діло, то забирайся і не заваджай, а як ні, то зажди.Вода на мій млин.Мені це н. смотреть
Вітряк, вітрячок, драчка, жорна (ручні), млинарня, млинок, кормилюд (у загадці), круподерня, крупорушка, плавак (водяний млин)Фразеологічні синоніми: в. смотреть
млин «мельница», зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. мли̏н, словен. mlȋn, чеш. mlýn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. смотреть
Mill, grist millводяний млин — watermillмлин-вітряк — windmillце вода на наш млин перен. — it brings grist to our mill
«мельница», зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. млин, словен. mlin, чеш. mlyn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. myn.Заимств. из д.-в.-н. mulin или из источника последнего – народнолат. molinum; см. Мейе, МSl 14, 373; Решетар, AfslPh 36, 541; Мi. ЕW 186. смотреть
імен. чол. родумельница сущ. жен. рода
-а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії.
(ручний) жорна; (вітряний) вітряк; (водяний, з наливним колом) з. коречний млин, коречник, корчак, (що діє лише весною) з. вешняк; (на крупи) драч, крупорушка, круподерня; млинок. смотреть
Что такое млин по украински
МЛИН, а́, ч.
Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії.
Порожній млин і без вітру меле (прислів’я);
Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (І. Нечуй-Левицький);
За городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (А. Головко);
* У порівн. [Вітровий:] У нього язик, як млин, нікому слова не дасть сказати. (О. Корнійчук).
◇ Ли́ти во́ду на млин див. ли́ти ;
(1) Моло́ти язико́м, ні́би млин (д) див. моло́ти;
Язи́к як ло́патень (лопа́та, помело́, млин) див. язи́к ;
(2) Як млин ме́ле, зі сл. говори́ти, тарато́рити і под., зневажл. – не думаючи, не розбираючись, швидко, беззмістовно і т. ін.
Бувай здоров, коли змолов, а як іще ні, то сиди в млині.
Коли зробив своє діло, то забирайся і не заваджай, а як ні, то зажди.
Вода на мій млин.
Мені це на користь.
Як світ плаче, то млин скаче.
В сльоту люди нарікають, а млин краще меле, бо багато води.
Млин меле — мука буде, язик меле — біда буде.
Не говори багато, бо матимеш неприємності.
Пустив млин на усі заставки.
Что такое млин по украински
МЛИН, а́, ч.Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії.Порожній млин і без вітру меле (прислів’я);Вод. смотреть
млин (зменшені — млино́к, млино́чок) — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії; першою такою спорудою були ручні жо́рна (див.); «воловий млин» згадується в середині XVIст.; перші водяні млини в Україні згадуються в XIVст.; вітряки́ (див.) з’являються в Україні в XVIст.; у народі казали, що «млинок — Божий дарок», бо вірили, що Бог зробив млин, щоб допомогти людям молоти зерно, а чорт — тартак; традиційний об’єкт образного переосмислення, тому кажуть: «Без води млин не меле», «Вода на мій млин», «Лити воду на млин», «Добрий млин усе змеле», «Порожній млин і без вітру меле»; здавна млин пов’язують з нечистою силою, тому кажуть: «Це млин тільки чортам табак молоти»; жартують: «Був та нема та й поїхав до млина». Є у млині, та не в мене (прислів’я); Не тоді до млина, коли вітру нема (М. Номис); На річечці якійсь маленькій Стояв собі шинок (Є. Гребінка); Млиночок — всьому віночок (М. Номис). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 371. смотреть
Споруда для розмелювання зерна. У старовину М. споруджувалися водяними, вітряними (докл. див. вітряк) і земляними (докл. див. топтак). Водяні в Україні існували двох типів: наплавні й стаціонарні. Перші зводили на великих річках, розміщуючи їх на човнах. У стаціонарних М. оберталось закріплене на горизонтальному валу колесо-привод, надаючи енергію механізму для розмелювання зерна. Через влаштування пристроїв з нижнім і верхнім боєм спостерігалось два підтипи. У М. з нижнім боєм використовувалась природна течія річки, з верхнім — вода по жолобах подавалась зверху, падала на лопати-ковші, обертаючи колесо-привід. Загалом водяні М. відзначались надзвичайним розмаїттям конструктивних вирішень і зовнішнього вигляду. Крім означених стаціонарних існували: млини ладейні — плавучі, влаштовані на човнах («ладьях» — російською мовою); млини мутовки — найпростішої конструкції, оскільки колесо і жорно закріплялись на загальному вертикальному валі. смотреть
млин 1. млин◊ диявольський млин іст. місце на Личакові, якому приписували присутність диявола: На Личаківській горі, де тепер парк, стояла руїна, звана “диявольським млином”. Якийсь промисловець хотів використати личаківські вітри й побудував тут із каміння й цегли вітряк. Але вітер ламав все крила, і власник скоро відрікся від свого млина, залишився порожній будинок, і личаков’яни бачили в ньому диявольську оселю. Це місце 1884 року почали засаджувати деревами – смереками, соснами, березою, й так з часом виріс гарний Личаківський парк (Крип’якевич)||чортів млин ◊ чортів млин = дия́вольський млин ♦ млин без води́ не ме́ле про життя без достатку (Франко) 2. вул. слідство (ст) ◊ бра́ти до мли́на вул., злод. видати спільника; втягнути у слідство (ст)|| = всипати. смотреть
Бувай здоров, коли змолов, а як іще ні, то сиди в млині.Коли зробив своє діло, то забирайся і не заваджай, а як ні, то зажди.Вода на мій млин.Мені це н. смотреть
МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стої. смотреть
Вітряк, вітрячок, драчка, жорна (ручні), млинарня, млинок, кормилюд (у загадці), круподерня, крупорушка, плавак (водяний млин)Фразеологічні синоніми: в. смотреть
млин «мельница», зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. мли̏н, словен. mlȋn, чеш. mlýn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. смотреть
Mill, grist millводяний млин — watermillмлин-вітряк — windmillце вода на наш млин перен. — it brings grist to our mill
«мельница», зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. млин, словен. mlin, чеш. mlyn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. myn.Заимств. из д.-в.-н. mulin или из источника последнего – народнолат. molinum; см. Мейе, МSl 14, 373; Решетар, AfslPh 36, 541; Мi. ЕW 186. смотреть
імен. чол. родумельница сущ. жен. рода
-а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії.
(ручний) жорна; (вітряний) вітряк; (водяний, з наливним колом) з. коречний млин, коречник, корчак, (що діє лише весною) з. вешняк; (на крупи) драч, крупорушка, круподерня; млинок. смотреть